Орфографічний словник української мови. 2005.
укочуватися — I (вко/чуватися), ується, недок., укоти/тися (вкоти/тися), о/титься, док. 1) Ставати рівною, гладкою від їзди чи оброблення котком (про поверхню дороги, шляху і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до укочувати 1). II див. вкочуватися I … Український тлумачний словник
вкотитися — I див. вкочуватися I. II див. укочуватися I … Український тлумачний словник
вкочуватися — I (уко/чуватися), уюся, уєшся, недок., вкоти/тися (укоти/тися), вкочу/ся, вко/тишся, док. 1) Котячись, проникати всередину, у межі чого небудь. 2) Те саме, що в їжджати I; заїжджати. II див. укочуватися I … Український тлумачний словник
укотитися — I див. укочуватися I. II див. вкочуватися I … Український тлумачний словник
укочування — I (вко/чування), я, с. Дія за знач. укочувати I і укочуватися I. II див. вкочування I … Український тлумачний словник
вкочуватися — 1 дієслово недоконаного виду проникати в середину вкочуватися 2 дієслово недоконаного виду укочуватися … Орфографічний словник української мови
